ЗАТВЕРДЖЕНО |
|
педагогічною радою |
Наказ № ____ від _________ |
Дацьківської ЗОШ І-ІІст. Протокол № ___ від ________ |
Директор _______О.Мудрак |
ПОЛОЖЕННЯ
про внутрішню систему забезпечення якості освіти
Дацьківської загальноосвітньої школи
I-II ступенів
Яворівської районної ради Львівської області
Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти Дацьківської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів
І. Загальні положення
ІІ. Стратегія та процедури забезпечення якості освіти
III. Система та механізми забезпечення академічної доброчесності
IV. Критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти
V. Критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників
VI. Критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівників
VII. Наявність необхідних ресурсів для організації освітнього процесу
VIII. Забезпечення публічності інформації про заклад освіти
IX. Інформаційна система для ефективного управління школою
X. Інклюзивне освітнє середовище XI. Очікувані результати
I. Загальні положення
Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти у Дацьківській загальноосвітній школі І-ІІ ступенів розроблено відповідно до Законів України «Про освіту»; «Про загальну середню освіту»; розпорядження Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016р. №988-р «Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року»; ДСТУ ISO 9001:2015 Системи управління якістю. Вимоги; ДСТУ ISO 9000:2015 Системи управління якістю. Основні положення та словник термінів; наказу Міністерства освіти і науки України від 09.01.2019 №17 «Про затвердження Порядку проведення інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти».
У процесі розроблення Положення про ВСЗЯО враховувалися «Рекомендації до побудови внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладі загальної середньої освіти» (Бобровський М.В., Горбачов С.І., Заплотинська О.О.).
Внутрішня система забезпечення якості освіти у Дацьківській загальноосвітній школі I-II ступенів розробляється на виконання статті 41 Закону України «Про освіту» для спрямування та контролю діяльності закладу щодо забезпечення якості освіти.
Внутрішня система забезпечення якості освіти у Дацьківській загальноосвітній школі I-II ступенів розробляється на виконання статті 41 Закону України «Про освіту» для спрямування та контролю діяльності закладу щодо забезпечення якості освіти.
Внутрішня система забезпечення якості включає:
• стратегію та процедури забезпечення якості освіти;
• систему та механізми забезпечення академічної доброчесності;
• критерії, правила і процедури оцінювання учнів;
• критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників;
• критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівників;
• забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу;
• забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління школою;
• створення в школі інклюзивного освітнього середовища.
II. Стратегія та процедури забезпечення якості освіти 1. Принципи стратегії забезпечення якості освіти:
• принцип цілісності, який полягає в єдності усіх видів освітніх впливів на учня, їх підпорядкованості головній меті освітньої діяльності, яка передбачає всебічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності;
• принцип відповідності Державним стандартам загальної середньої освіти;
• принцип розвитку, що виходить з необхідності вдосконалення якості освітнього процесу відповідно до зміни внутрішнього та зовнішнього середовища, аналізу даних та інформації про результативність освітньої діяльності;
• принцип відкритості інформації на всіх етапах забезпечення якості та прозорості процедур системи забезпечення якості освітньої діяльності.
2. Заходи забезпечення якості освіти:
• функціонування системи формування компетентностей учнів;
• підвищення кваліфікації педагогічних працівників, посилення кадрового потенціалу школи;
• забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу.
3. Система контролю за реалізацією процедур забезпечення якості освіти включає:
• моніторинг якості освіти;
• самооцінку ефективності діяльності із забезпечення якості освіти.
4. Завдання моніторингу якості освіти:
• здійснення систематичного контролю за освітнім процесом в школі;
• створення власної системи оцінювання стану освітнього процесу;
• створення оптимальних соціально-психологічних умов для саморозвитку та самореалізації учнів і вчителів;
• прогнозування динаміки й тенденцій розвитку освітнього процесу в навчальному закладі;
· підтримка високої мотивації навчання;
Основні форми моніторингу:
• проведення контрольних робіт;
• участь учнів у І та ІІ, ІІІ етапі Всеукраїнських предметних олімпіад, конкурсів;
• перевірка шкільної документації;
• відвідування уроків, заходів.
• опитування, анкетування;
Критерії моніторингу:
• об’єктивність;
• систематичність;
• відповідність завдань змісту досліджуваного матеріалу;
• надійність (повторний контроль іншими суб’єктами);
• гуманізм (в умовах довіри, поваги до особистості).
Очікувані результати:
• отримання результатів стану освітнього процесу в закладі; • покращення функцій управління освітнім процесом.
Підсумки моніторингу:
• підсумки моніторингу узагальнюються у схемах, діаграмах;
• розробляються рекомендації, приймаються управлінські рішення щодо планування та корекції роботи;
• дані моніторингу можуть використовуватись для обговорення на засіданнях методичних об'єднань вчителів, нарадах при директору, засіданнях педагогічної ради.
Показники опису та інструментів моніторингу якості освіти:
• кадрове забезпечення освітньої діяльності – якісний і кількісний склад, професійний рівень педагогічного персоналу;
• контингент учнів;
• психолого-соціологічний моніторинг;
• результати навчання учнів;
• педагогічна діяльність;
• управління школою;
• освітнє середовище;
• формування іміджу закладу;
• моніторинг охорони праці та безпеки життєдіяльності.
III. Система та механізми забезпечення академічної доброчесності
Дотримання академічної доброчесності педагогічними працівниками передбачає:
• посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;
• дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;
• надання достовірної інформації про методики і результати досліджень, джерела використаної інформації та власну педагогічну діяльність; • контроль за дотриманням академічної доброчесності учнями;
• об’єктивне оцінювання результатів навчання.
Дотримання академічної доброчесності учнями передбачає:
• самостійне виконання навчальних завдань, завдань поточного та підсумкового контролю результатів навчання;
• посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;
• дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;
• надання достовірної інформації про результати власної навчальної діяльності, використані методики досліджень і джерела інформації.
Порушенням академічної доброчесності вважається:
• академічний плагіат - оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості) та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства;
• самоплагіат - оприлюднення (частково або повністю) власних раніше опублікованих наукових результатів як нових наукових результатів;
• фабрикація - вигадування даних чи фактів, що використовуються в освітньому процесі або наукових дослідженнях;
• фальсифікація - свідома зміна чи модифікація вже наявних даних, що стосуються освітнього процесу чи наукових досліджень;
• списування - виконання письмових робіт із залученням зовнішніх джерел інформації, крім дозволених для використання, зокрема під час оцінювання результатів навчання;
• обман - надання завідомо неправдивої інформації щодо власної освітньої (наукової, творчої) діяльності чи організації освітнього процесу; формами обману є, зокрема, академічний плагіат, самоплагіат, фабрикація, фальсифікація та списування;
• хабарництво - надання (отримання) учасником освітнього процесу чи пропозиція щодо надання (отримання) коштів, майна, послуг, пільг чи будь-яких інших благ матеріального або нематеріального характеру з метою отримання неправомірної переваги в освітньому процесі;
• необ’єктивне оцінювання - свідоме завищення або заниження оцінки результатів навчання здобувачів освіти.
За порушення академічної доброчесності педагогічні працівники школи можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності:
• відмова в присвоєнні або позбавлення присвоєного педагогічного звання, кваліфікаційної категорії;
• позбавлення права брати участь у роботі визначених законом органів чи займати визначені законом посади.
За порушення академічної доброчесності учні можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності:
• повторне проходження оцінювання (контрольна робота, іспит тощо);
• повторне проходження відповідного освітнього компонента освітньої програми.
IV.Критерії, правила і процедури оцінювання учнів
Компетентнісна освіта зорієнтована на практичні результати, досвід особистої діяльності, вироблення ставлень, що зумовлює принципові зміни в організації навчання, яке стає спрямованим на розвиток конкретних цінностей і життєво необхідних знань і умінь учнів.
Оцінювання ґрунтується на позитивному принципі, що передусім передбачає врахування рівня досягнень учня.
Метою навчання є сформовані компетентності. Вимоги до обов’язкових результатів навчання визначаються з урахуванням компетентнісного підходу до навчання, в основу якого покладено ключові компетентності.
Ключові компетентності:
1) вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;
2) здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;
3) інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;
4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;
5) математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;
6) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;
7) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;
8) навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;
9) громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;
10) підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень;
11) культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості.
Основні функції оцінювання навчальних досягнень учнів:
• діагностико-коригувальна - з'ясовує причини труднощів, які виникають в учня в процесі навчання; виявляє прогалини у засвоєному, вносить корективи, спрямовані на їх усунення;
• навчальна - сприяє повторенню, уточненню й поглибленню знань, їх систематизації, вдосконаленню умінь та навичок;
• виховна - сприяє формуванню умінь відповідально й зосереджено працювати, застосовувати прийоми контролю й самоконтролю, рефлексії навчальної діяльності;
• стимулювально-мотиваційна - формує позитивні мотиви навчання; При оцінюванні навчальних досягнень учнів враховуються:
• характеристики відповіді учня: правильність, логічність, обґрунтованість, цілісність;
• якість знань: повнота, глибина, гнучкість, системність, міцність;
• рівень володіння розумовими операціями: вміння аналізувати, синтезувати, порівнювати, абстрагувати, класифікувати, узагальнювати, робити висновки тощо;
• сформованість предметних умінь і навичок;
• досвід творчої діяльності (вміння виявляти проблеми та розв'язувати їх, формулювати гіпотези);
• самостійність оцінних суджень.
Характеристики якості знань:
• повнота знань;
• глибина знань;
• гнучкість знань;
• системність знань;
• міцність знань.
Критерії, правила і процедури оцінювання учнів у ЗЗСО визначаються на основі положень відповідних наказів МОН України щодо оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти.
Оцінювання результатів навчання та особистих досягнень учнів у першому класі має формувальний характер, здійснюється вербально, на суб’єкт-суб’єктних засадах, що передбачає активне залучення учнів до самоконтролю і самооцінювання (відповідно до наказу МОН України від 20.08.2018 №924 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів першого класу у Новій українській школі»).
Навчальні досягнення учнів других класів підлягають формувальному і підсумковому (тематичному та завершальному) оцінюванню. Оцінювання результатів навчання учнів других класів здійснюється вербально (відповідно до наказу МОН України від 27.08.2019 №1154 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів другого класу»).
Оцінювання навчальних досягнень учнів 3-4 класів здійснюється вербально (відповідно до наказу МОН України від 21.08.2013 №1222 «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти»):
• з предметів інваріантної складової: «Інформатика», «Музичне мистецтво», «Образотворче мистецтво», інтегрованого курсу «Мистецтво»,
• «Основи здоров’я», «Фізична культура», «Я у світі» та «Трудове навчання»;
• з усіх предметів варіативної складової.
Оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється за 12-бальною шкалою:
• з предметів інваріантної складової освітніх галузей: «Мови і літератури (мовний і літературний компоненти)», «Математика», «Природознавство».
Оцінювання навчальних досягнень учнів основної школи здійснюється за 12бальною шкалою (відповідно до наказу МОН України від 21.08.2013 №1222 «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти»).
Відповідно до ступеня оволодіння знаннями і способами діяльності виокремлюються чотири рівні навчальних досягнень учнів: початковий, середній, достатній, високий.
Оцінювання здійснюється у процесі повсякденного вивчення результатів навчальної роботи учнів, а також за результатами перевірки навчальних досягнень учнів: усної (індивідуальне, групове, фронтальне опитування), письмової (самостійна робота, контрольна робота, тематична контрольна робота, тестування, та ін.).
Критерії оцінювання навчальних досягнень 4 класу
Рівні Бали Загальні критерії оцінювання навчальних досягнень учнів навчальних досягнень
I. Початковий 1 Учні засвоїли знання у формі окремих фактів, елементарних уявлень
2 Учні відтворюють незначну частину навчального матеріалу, володіють окремими видами умінь на рівні копіювання зразка виконання певної навчальної дії
3 Учні відтворюють незначну частину навчального матеріалу; з допомогою вчителя виконують елементарні завдання, потребують детального кількаразового їх пояснення
II. Середній 4 Учні відтворюють частину навчального матеріалу у формі
понять з допомогою вчителя, можуть повторити за зразком певну операцію, дію
5 Учні відтворюють основний навчальний матеріал з допомогою вчителя, здатні з помилками й неточностями дати визначення понять
|
6 |
Учні будують відповідь у засвоєній послідовності; виконують дії за зразком у подібній ситуації; самостійно працюють зі значною допомогою вчителя |
III. Достатній |
7 |
Учні володіють поняттями, відтворюють їх зміст, уміють наводити окремі власні приклади на підтвердження певних думок, частково контролюють власні навчальні дії |
|
8 |
Учні вміють розпізнавати об'єкти, які визначаються засвоєними поняттями; під час відповіді можуть відтворити засвоєний зміст в іншій послідовності, не змінюючи логічних зв'язків; володіють вміннями на рівні застосування способу діяльності за аналогією; самостійні роботи виконують з незначною допомогою вчителя; відповідають логічно з окремими неточностями |
|
9 |
Учні добре володіють вивченим матеріалом, застосовують знання в стандартних ситуаціях, володіють вміннями виконувати окремі етапи розв'язання проблеми і застосовують їх у співробітництві з учителем (частковопошукова діяльність) |
IV. Високий |
10 |
Учні володіють системою понять у межах, визначених навчальними програмами, встановлюють як внутрішньопонятійні, так і міжпонятійні зв'язки; вміють розпізнавати об'єкти, які охоплюються засвоєними поняттями різного рівня узагальнення; відповідь аргументують новими прикладами |
|
11 |
Учні мають гнучкі знання в межах вимог навчальних програм, вміють застосовувати способи діяльності за аналогією і в нових ситуаціях |
|
12 |
Учні мають системні, міцні знання в обсязі та в межах вимог навчальних програм, усвідомлено використовують їх у стандартних та нестандартних ситуаціях; самостійні роботи виконують під опосередкованим керівництвом; виконують творчі завдання |
Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів 5-9 класів
Рівні Бали Загальні критерії оцінювання навчальних досягнень учнів навчальних досягнень
I. Початковий |
1 Учні розрізняють об'єкти вивчення 2 Учні відтворюють незначну частину навчального матеріалу, мають нечіткі уявлення про об'єкт вивчення 3 Учні відтворюють частину навчального матеріалу; з допомогою вчителя виконують елементарні завдання |
II. Середній |
4 Учні з допомогою вчителя відтворюють основний навчальний матеріал, можуть повторити за зразком певну |
операцію, дію
5 Учні відтворюють основний навчальний матеріал, здатні з помилками й неточностями дати визначення понять, сформулювати правило
6 Учні виявляють знання й розуміння основних положень навчального матеріалу. Відповіді їх правильні, але недостатньо осмислені. Вміють застосовувати знання при виконанні завдань за зразком
III. Достатній 7 Учні правильно відтворюють навчальний матеріал, знають основоположні теорії і факти, вміють наводити окремі власні приклади на підтвердження певних думок, частково контролюють власні навчальні дії
8 Знання учнів є достатніми. Учні застосовують вивчений матеріал у стандартних ситуаціях, намагаються аналізувати, встановлювати найсуттєвіші зв'язки і залежність між явищами, фактами, робити висновки, загалом контролюють власну діяльність. Відповіді їх логічні,
хоч і мають неточності
9 Учні добре володіють вивченим матеріалом, застосовують знання в стандартних ситуаціях, уміють аналізувати й систематизувати інформацію, використовують загальновідомі докази із самостійною і правильною аргументацією
IV. Високий 10 Учні мають повні, глибокі знання, здатні використовувати
їх у практичній діяльності, робити висновки, узагальнення
11 Учні мають гнучкі знання в межах вимог навчальних програм, аргументовано використовують їх у різних ситуаціях, уміють знаходити інформацію та аналізувати її, ставити і розв'язувати проблеми
12 Учні мають системні, міцні знання в обсязі та в межах вимог навчальних програм, усвідомлено використовують їх у стандартних та нестандартних ситуаціях. Уміють самостійно аналізувати, оцінювати, узагальнювати опанований матеріал, самостійно користуватися джерелами інформації, приймати рішення
Видами оцінювання навчальних досягнень учнів є поточне, тематичне, семестрове, річне оцінювання та державна підсумкова атестація.
Поточне оцінювання - це процес встановлення рівня навчальних досягнень учня в оволодінні змістом предмета, уміннями та навичками відповідно до вимог навчальних програм.
Об'єктом поточного оцінювання рівня навчальних досягнень учнів є знання, вміння та навички, самостійність оцінних суджень, досвід творчої діяльності та емоційно-ціннісного ставлення до навколишньої дійсності.
Поточне оцінювання здійснюється у процесі вивчення теми. Основні завдання: встановлення й оцінювання рівнів розуміння і первинного засвоєння окремих елементів змісту теми, встановлення зв'язків між ними та засвоєним змістом попередніх тем, закріплення знань, умінь і навичок.
Формами поточного оцінювання є індивідуальне, групове та фронтальне опитування; робота з діаграмами, графіками, схемами; робота з контурними картами; виконання учнями різних видів письмових робіт; взаємоконтроль учнів у парах і групах; самоконтроль тощо. В умовах упровадження зовнішнього незалежного оцінювання особливого значення набуває тестова форма контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів.
Інформація, отримана на підставі поточного контролю, є основною для коригування роботи вчителя на уроці.
Тематичному оцінюванню навчальних досягнень підлягають основні результати вивчення теми (розділу). Тематична оцінка виставляється на підставі результатів опанування учнями матеріалу теми впродовж її вивчення з урахуванням поточних оцінок, різних видів навчальних робіт (практичних, лабораторних, самостійних, творчих, контрольних робіт) та навчальної активності школярів.
Перед початком вивчення нової теми учні ознайомлюються з тривалістю вивчення теми (кількість занять); кількістю й тематикою обов'язкових робіт і термінами їх проведення; умовами оцінювання.
Оцінка за семестр виставляється за результатами тематичного оцінювання, а за рік - на основі семестрових оцінок. Учень має право на підвищення семестрової оцінки.
V. Критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників
Процедура оцінювання педагогічної діяльності педагогічного працівника включає в себе атестацію та сертифікацію.
Атестація педагогічних працівників - це система заходів, спрямованих на всебічне та комплексне оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників.
Атестація педагогічних працівників може бути черговою або позачерговою. Педагогічний працівник проходить чергову атестацію не менше одного разу на п’ять років, крім випадків, передбачених законодавством.
За результатами атестації визначається відповідність педагогічного працівника займаній посаді, присвоюються кваліфікаційні категорії, педагогічні звання. Перелік категорій і педагогічних звань педагогічних працівників визначається Кабінетом Міністрів України.
Рішення атестаційної комісії може бути підставою для звільнення педагогічного працівника з роботи у порядку, встановленому законодавством.
Положення про атестацію педагогічних працівників затверджує центральний орган виконавчої влади у сфері освіти.
Один із принципів організації атестації – здійснення комплексної оцінки діяльності педагогічного працівника, яка передбачає забезпечення всебічного розгляду матеріалів з досвіду роботи, вивчення необхідної документації, порівняльний аналіз результатів діяльності впродовж усього періоду від попередньої атестації. Необхідною умовою об’єктивної атестації є всебічний аналіз освітнього процесу у закладі, вивчення думки батьків, учнів та колег вчителя, який атестується.
Критерії оцінювання роботи вчителя
І. Професійний рівень діяльності вчителя
Кваліфікаційні категорії
Критерії Спеціаліст другої Спеціаліст першої Спеціаліст вищої
категорії категорії категорії 1. Знання Відповідає загальним Відповідає вимогам, що Відповідає вимогам, що теоретичних і вимогам, що висуваються до вчителя висуваються до практичних основ висуваються до вчителя. першої кваліфікаційної вчителя вищої предмета Має глибокі знання зі категорії. Має глибокі та кваліфікаційної свого предмета різнобічні знання зі свого категорії. Має глибокі предмета й суміжних знання зі свого предмета дисциплін і суміжних дисциплін, які значно перевищують обсяг програми 2. Знання сучасних Слідкує за спеціальною і Володіє методиками Володіє методами |
|
досягнень у методиці |
методичною аналізу навчально- науководослідницької, літературою; методичної роботи з експериментальної працює за готовими предмета; варіює готові, роботи, використовує в методиками й розроблені іншими роботі власні програмами навчання; методики й програми; оригінальні програми й використовує використовує програми й методики прогресивні ідеї методики, спрямовані на минулого і сучасності; розвиток особистості, уміє самостійно інтелекту вносить у них (у розробляти методику разі потреби) корективи викладання |
3. Уміння аналізувати свою діяльність |
Бачить свої недоліки, Виправляє допущені Прагне і вміє бачити прогалини і прорахунки помилки і посилює свою діяльність збоку, в роботі, але при цьому позитивні моменти у своїй об'єктивно й не завжди здатний роботі, знаходить неупереджено оцінює та встановити причини ефективні рішення. аналізує її, виділяючи їхньої появи. Здатний Усвідомлює необхідність сильні і слабкі сторони. домагатися змін на систематичної роботи над Свідомо намічає краще на основі собою і активно програму самоаналізу, однак включається в ті види самовдосконалення, її покращення мають діяльності, які сприяють мету, завдання, шляхи нерегулярний характер і формуванню потрібних реалізації поширюються лише на якостей окремі ділянки роботи |
4. Знання нових педагогічних концепцій |
Знає сучасні технології Уміє демонструвати на Розробляє нові навчання й виховання; практиці високий рівень педагогічні технології володіє набором володіння методиками; навчання й виховання, варіативних методик і володіє однією із сучасних веде роботу з їх педагогічних технологій; технологій розвиваючого апробації, бере участь у здійснює їх вибір і навчання; творчо дослідницькій, застосовує відповідно до користується експериментальній інших умов технологіями й діяльності програмами |
5. Знання теорії |
Орієнтується в сучасних Вільно орієнтується в Користується різними |
педагогіки й психолого-педагогічних сучасних психолого- формами психологовікової психології концепціях навчання, педагогічних концепціях педагогічної діагностики учня але рідко застосовує їх у навчання й виховання, й своїй практичній використовує їх як основу науковообґрунтованого діяльності. Здатний у своїй практичній прогнозування. Здатний приймати рішення в діяльності. Здатний передбачити розвиток типових ситуаціях швидко -й підсвідомо подій і прийняти
обрати оптимальне рішення в
рішення нестандартних ситуаціях
ІІ. Результативність професійної діяльності вчителя
Критерії
1.Володіння способами
індивідуалізації навчання
2.Уміння активізувати пізнавальну діяльність учнів
3. Робота з розвитку в учнів загальнонавчальни х вмінь і навичок Спеціаліст другої Спеціаліст першої
категорії категорії
Враховує у стосунках з Уміло користується учнями індивідуальні елементами, засобами особливості їхнього діагностики і корекції розвитку, здійснює індивідуальних диференційований особливостей учнів під підхід з урахуванням час реалізації темпів розвитку, нахилів диференційованого та інтересів, стану підходу. Створює умови здоров'я. Знає методи для розвитку талантів, діагностики рівня розумових і фізичних інтелектуального й здібностей особистісного розвитку дітей
недостатньо сформованими навичками учіння |
пізнавальною активністю і сформованими навичками |
Прагне до формування навичок раціональної організації праці |
Цілеспрямовано й професійно формує в учнів уміння й навички раціональної організації навчальної праці (самоконтроль у навчанні, раціональне планування навчальної праці, належний темп читання, письма, обчислень). Дотримується єдиних вимог щодо усного і |
Створює умови, що Забезпечує успішне формують мотив формування системи діяльності. Уміє знань на основі захопити учнів своїм самоуправління процесом предметом, керувати учіння. Уміє цікаво колективною роботою, подати навчальний варіювати різноманітні матеріал, активізувати методи й форми роботи. учнів, збудивши в них Стійкий інтерес до інтерес до особистостей навчального предмета і самого предмета; уміло висока пізнавальна варіює форми і методи активність учнів навчання. Міцні, поєднується з не дуже ґрунтовні знання учнів ґрунтовними знаннями, з поєднуються з високою Спеціаліст вищої категорії Сприяє пошуку, відбору і творчому розвитку обдарованих дітей. Уміє тримати в полі зору «сильних», «слабких» і «середніх» за рівнем знань учнів; працює за індивідуальними планами з обдарованими і слабкими дітьми
Забезпечує залучення кожного школяра до процесу активного учіння. Стимулює внутрішню (мислительну) активність, пошукову діяльність. Уміє ясно й чітко викласти навчальний матеріал; уважний до рівня знань усіх учнів. Інтерес до навчального предмета в учнів поєднується з міцними знаннями і сформованими навичками
|
писемного мовлення: оформлення письмових робіт учнів у зошитах, щоденниках (грамотність, акуратність, каліграфія) |
|
4.Рівень навченості учнів |
Забезпечує стійкий Учні демонструють позитивний результат, знання теоретичних і ретельно вивчає критерії практичних основ оцінювання, предмета; показують користується ними на хороші результати за практиці; об'єктивний в наслідками зрізів, оцінюванні знань учнів перевірних робіт, екзаменів |
Учні реалізують свої інтелектуальні можливості чи близькі до цього; добре сприймають, засвоюють і відтворюють пройдений навчальний матеріал, демонструють глибокі, міцні знання теорії й навички розв'язування практичних завдань, здатні включитися в самостійний пізнавальний пошук |
ІІІ. Комунікативна культура
Критерії Спеціаліст другої Спеціаліст першої Спеціаліст вищої категорії категорії категорії
1. Комунікативні й Прагне до контактів з Швидко знаходить друзів, Відчуває потребу в |
|
організаторські здібності |
людьми. Не обмежує постійно прагне комунікативній і коло знайомих; розширити коло своїх організаторській відстоює власну знайомих; допомагає діяльності; швидко думку; планує свою близьким, друзям; орієнтується в складних роботу, проте проявляє ініціативу в ситуаціях; невимушено потенціал його спілкуванні; із почувається в новому нахилів не задоволенням бере участь колективі; ініціативний, у вирізняється високою в організації громадських важких випадках віддає стійкістю заходів; здатний прийняти перевагу самостійним самостійне рішення в рішенням; відстоює власну складній ситуації. Усе думку й домагається її виконує за внутрішнім прийняття. Шукає такі переконанням, а не з справи, які б задовольнили примусу. Наполегливий у його потребу в комунікації діяльності, яка його та організаторській приваблює діяльності |
2. Здатність до Володіє відомими в співпраці з учнями педагогіці прийомами
переконливого впливу, але використовує їх без аналізу ситуації Обговорює й аналізує Веде постійний пошук ситуації разом з учнями і нових прийомів залишає за ними право переконливого впливу й приймати власні рішення. передбачає їх можливе Уміє сформувати використання в
громадську позицію учня, спілкуванні. Виховує його реальну соціальну вміння толерантно поведінку й вчинки, ставитися До чужих світогляд і ставлення до поглядів. Уміє учня, а також готовність обґрунтовано до подальших виховних користуватися поєднанням впливів учителя методів навчання й
виховання, що дає змогу досягти хороших
|
результатів при оптимальному докладанні розумових, вольових та емоційних зусиль учителя й учнів |
|
3. Готовність до співпраці з колегами |
Володіє адаптивним Намагається вибрати Неухильно дотримується стилем поведінки, стосовно кожного з колег професійної етики педагогічного такий спосіб поведінки, де спілкування; у будь-якій спілкування; найкраще поєднується ситуації координує свої дії намагається створити індивідуальний підхід з з колегами навколо себе утвердженням доброзичливу колективістських обстановку співпраці принципів моралі з колегами |
|
4. Готовність до співпраці з батьками
|
Визначає педагогічні Залучає батьків до Налагоджує контакт із завдання з діяльності; спрямованої сім'єю не тільки тоді, коли урахуванням на створення умов, потрібна допомога батьків, особливостей дітей і сприятливих для розвитку а постійно, домагаючись |
|
потреб сім'ї, їхніх дітей; формує в систематично батьків позитивне співпрацює з ставлення до оволодіння батьками знаннями педагогіки й психології |
відвертості, взаєморозуміння, чуйності |
|
5. Педагогічний такт |
Володіє педагогічним Стосунки з дітьми будує тактом, а деякі його на довірі, повазі, порушення не вимогливості, позначаються справедливості негативно на стосунках з учнями |
|
6. Педагогічна культура |
Знає елементарні Уміє чітко й логічно вимоги до мови, висловлювати думки в специфіку інтонацій у усній, письмовій та Мовленні, темпу графічній формі. Має мовлення багатий словниковий дотримується не запас, добру дикцію, завжди правильну інтонацію |
Досконало володіє своєю мовою, словом, професійною термінологією |
7. Створення комфортного мікроклімату |
Глибоко вірить у Наполегливо формує великі можливості моральні уявлення, кожного учня. поняття учнів, виховує Створює сприятливий почуття гуманності, морально- співчуття, жалю, |
Сприяє пошуку, відбору і творчому розвиткові обдарованих дітей |
психологічний клімат чуйності. Створює умови для кожної дитини для розвитку талантів, розумових і фізичних здібностей, загальної культури особистості |
Сертифікація педагогічних працівників - це зовнішнє оцінювання професійних компетентностей педагогічного працівника (у тому числі з педагогіки та психології, практичних вмінь застосування сучасних методів і технологій навчання), що здійснюється шляхом незалежного тестування, самооцінювання та вивчення практичного досвіду роботи.
Сертифікація педагогічного працівника відбувається на добровільних засадах виключно за його ініціативою.
VI. Критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівників
Ефективність управлінської діяльності керівника під час атестації визначається за критеріями:
1) стратегічне планування базується на положеннях концепції розвитку школи, висновках аналізу та самоаналізу результатів діяльності;
2) саморозвиток та самовдосконалення керівника у сфері управлінської діяльності;
3) поширення позитивної інформації про заклад;
4) здійснення аналізу і оцінки ефективності реалізації планів, проектів;
5) забезпечення професійного розвитку вчителів, методичного супроводу молодих спеціалістів;
6) річне планування формується на стратегічних засадах розвитку закладу;
7) створення повноцінних умов функціонування закладу (безпечні та
гігієнічні);
8) застосування ІКТ-технологій у освітньому процесі;
9) забезпечення якості освіти через взаємодію всіх учасників освітнього процесу;
10) позитивна оцінка компетентності керівника з боку працівників.
Ділові та особистісні якості керівників визначаються за критеріями:
1) цілеспрямованість та саморозвиток;
2) компетентність;
3) динамічність та самокритичність;
4) управлінська етика;
5) прогностичність та аналітичність;
6) креативність, здатність до інноваційного пошуку;
7) здатність приймати своєчасне рішення та брати на себе відповідальність за результат діяльності.
VII. Наявність необхідних ресурсів для організації освітнього процесу
Приміщення школи складається з трьох будівель: навчального (рік введення в дію – 1961 року, їдальні та складського приміщення. Проектна потужність -125 учнівських місць. Стан будівель задовільний.
Приміщення та територія школи відповідають державним санітарногігієнічним нормам щодо утримання загальноосвітніх навчальних закладів.
Навчальні класи та кабінети повністю забезпечені меблями. Діє локальний водопровід.
Їдальня знаходиться в пристосованому приміщенні. Наявне холодне та гаряче водопостачання, необхідне технологічне обладнання. Приміщення їдальні розраховане на 30 посадкових місць.
В школі наявний кабінет інформатики. Всього класних кімнат – 9. Наявні бібліотека (оренда приміщення в Народному домі с. Коханівка), спортивний майданчик.
Кількість комп'ютерів в школі - 8. На 14 учнів припадає 1 комп'ютер. Наявний доступ до всесвітньої інформаційної мережі Інтернет (швидкість доступу - 30Мбіт/с).
Учні забезпечені підручниками, програмовою художньою літературою. Книги зберігаються в належних умовах.
VIII. Забезпечення публічності інформації про заклад освіти
Публічність інформації про діяльність забезпечується згідно зі статтею 30 Закону України «Про освіту».
На офіційному сайті розміщуються:
• статут закладу освіти;
• ліцензії на провадження освітньої діяльності;
• структура та органи управління закладу освіти;
• кадровий склад закладу освіти згідно з ліцензійними умовами;
• освітні програми, що реалізуються в закладі освіти, та перелік освітніх компонентів, що передбачені відповідною освітньою програмою;
• територія обслуговування, закріплена за закладом освіти його засновником;
• ліцензований обсяг та фактична кількість осіб, які навчаються у закладі освіти;
• мова освітнього процесу;
• наявність вакантних посад;
• матеріально-технічне забезпечення закладу освіти;
• результати моніторингу якості освіти;
• річний звіт про діяльність закладу освіти;
• правила прийому до закладу освіти;
Крім зазначеного, на сайті розміщуються фінансові звіти про надходження та використання всіх коштів, отриманих як благодійна допомога.
Інформація, що підлягає оприлюдненню на офіційному сайті, систематично поновлюється.
Показники ефективності реалізації: відповідність вимогам Закону України «Про освіту» щодо прозорості та інформаційної відкритості закладу освіти.
З метою використання інформаційно-комунікаційних технологій для ефективного управління освітнім процесом в закладі освіти створено інформаційно-освітнє середовище на порталі інформаційної системи управління освітою (ІСУО).
IX. Інформаційна система для ефективного управління школою
Роботу інформаційної системи школи забезпечує наявність доступу до мережі Інтернет для учнів та педагогічних працівників (в тому числі через сервіс Wi-Fi), локальної комп’ютерної мережі. Значне місце в управлінні школою відіграє офіційний сайт www.kohanivka-s.at.ua та facebook-сторінка.
X. Інклюзивне освітнє середовище
Особам з особливими освітніми потребами освіта надається нарівні з іншими особами, у тому числі шляхом створення належного фінансового, кадрового, матеріально-технічного забезпечення, що враховує індивідуальні потреби таких осіб.
Термін «інклюзія» є відмінним від терміну «інтеграція» за своїм концептуальним підходом. Зокрема в документі «Міжнародні консультації з питань навчання дітей з особливими освітніми потребами» вказується на те, що інтеграція визначається як зусилля, спрямовані на введення дітей у регулярний освітній простір. Інклюзія - це політика та процес, який дає змогу всім дітям брати участь у всіх програмах. Відмінність у підходах полягає у визнанні того факту, що ми змінюємо суспільство, аби воно враховувало й пристосовувалось до індивідуальних потреб людей, а не навпаки. Поняття "інтеграції", „інклюзії" розглядаються як антонімічне щодо "сегрегації" і позначають відповідний поступ у розвитку системи одержання освіти особами з порушеннями.
Метою інклюзивної освіти є досягнення якicних змін в різних аспектах розвитку дітей цієї категорії – фiзичному, соціальному, психологічному, розумовому, особистісному.
Основні принципи та цінності інклюзивної освіти Інклюзивна освіта – цінності:
• це визнання того, що всі діти можуть навчатися;
• це робота зі всіма дітьми, незалежно від їх віку, національності, мови, походження, особливостей розвитку;
• це вдосконалення освітніх структур, систем і методик для забезпечення потреб всіх дітей;
• це частина великої стратегії по створенню інклюзивного суспільства; це динамічний процес, який знаходиться постійно в розвитку.
Інклюзивна освіта базується на таких принципах
• цінність людини не залежить від її здібностей і досягнень;
• кожна людина здатна відчувати і думати;
• кожна людина має право на спілкування і на те, щоб бути почутою;
• адаптація системи до потреб дитини, а не навпаки;
• справжня освіта може здійснюватися тільки в контексті реальних взаємостосунків;
• всі люди потребують підтримки і дружби ровесників;
• задоволення індивідуальних освітніх потреб кожної дитини;
• визнання спроможності до навчання кожної дитини та, відповідно, необхідність створення суспільством відповідних для цього умов;
• залучення батьків до навчального процесу дітей як рівноправних партнерів та перших вчителів своїх дітей;
• командний підхід у навчанні та вихованні дітей, що передбачає залучення педагогів, батьків та спеціалістів;
• складність завдань повинна відповідати здібностям дитини;
• рівний доступ до навчання у загальноосвітніх закладах та отримання якісної освіти кожною дитиною;
• подолання потенційних бар'єрів в навчанні.
Інклюзивна освіта є підходом, який допомагає адаптувати освітню програму та навчальне середовище до потреб учнів, які відрізняються своїми навчальними можливостями.
XI. Очікувані результати
• Забезпечення умов для здобуття сучасної, доступної та якісної освіти відповідно до вимог суспільства, запитів особистості й потреб держави.
• Підвищення рівня професійної компетентності педагогів (психологопедагогічними знаннями та вміннями, володіння прийомами індивідуалізації навчання та виховання учнів).
• Підвищення рівня начальних досягнень учнів. Підвищення якості вихованості школярів.
• Створення позитивного іміджу школи в соціумі, підвищення її конкурентоздатності.
• Поліпшення якісних показників ДПА, результатів предметних олімпіад та конкурсів.
• Використання онлайнплатформ, технічних та інтернет-ресурсів для забезпечення дистанційного навчання під час карантину.
• Збільшення контингенту учнів.
•